Чи буде IT соціальним ліфтом в Україні через три роки?

Пише Анонімус: «Спочатку я хотів написати щось про потужний патерналізм, трайбалізм тусовочки інфлюєнсерів, дуже глибокий незламізм патріоткинь з пілотками — але ця тема прісна, понура і банальна як російське порно — де дрібнохуй їбе насиліковану кобилу в 2.5 позах, не вміючи в дихалку, а тому крехтячи і пердячи під час коїтусу

Тому зосередимось на кількох питаннях, про які пізніше. А зараз про філософію. Ні не про стоїцизм, бо це — раціоналізація куколдизму, тим паче сам гуру сучасного поп стоїцизму, Марк Аврелій був запатентованим куколдом. Його дружина нагуляла спадкоємця імператора Коммода від гладіатора. Якось так. В дуже глибокому філософському фільмі Револьвер було сказано, щоб бути кращим — треба брати приклад з найкращих, бла-бла-бла, стоїцизм може дати приклад буття рогоносцем не більше.

Тому розглянемо кілька концептів неоплатонізму з праць Плотіна та Августина Аврелія. Тим паче Августин займався сексом за гроші з багатими римськими мілфами.
Гарними мілфами.

За словами Плотіна, час — це прояв вічності, яку він визначає як царство незмінного і досконалого буття. Час, з іншого боку, характеризується постійними змінами та рухом. Плотін пояснює цей зв’язок, порівнюючи час із зображенням причини. Так само, як зображення лише вдало чи не вдало відображає форму його оригіналу, так і час лише вдало чи не вдало відображає природу вічності. Чимось схоже на «Мапа не є территорією» Коржибського

Августин, спираючись на ідеї Плотіна, надалі розвиває концепцію часу як суб’єктивного досвіду. Він стверджує, що час — це не об’єктивна реальність, що існує незалежно від нашого розуму, а скоріше ментальна конструкція, що виникає внаслідок нашого сприйняття змін. За словами Августина, ми відчуваємо час як послідовність минулого, сьогодення та майбутнього, оскільки ми постійно рухаємось від однієї точки до іншої у своїй тимчасовій подорожі.

Августин стверджує, що час — це не об’єктивна, незалежна реальність, а скоріше суб’єктивний досвід, який виникає внаслідок взаємодії нашої пам’яті, уваги та очікування.

Він припускає, що наше сприйняття часу як лінійного прогресу від минулого до теперішнього до майбутнього є ілюзією, створеною обмеженнями нашого розуму.

Теорія пам’яті Августина відіграє вирішальну роль у його розумінні часу. Він припускає, що наша здатність пам’ятати минулі події та передбачати майбутні події дозволяє нам побудувати відчуття тимчасової спадкоємності. Однак він підкреслює, що пам’ять за своєю суттю є вибірковою та недосконалою, і наше сприйняття минулого часто спотворюється нашими сучасними перспективами та упередженнями.

Тому я хотів би задати кілька питань товариству:
— Чи буде айті соціальним ліфтом в Україні через 3 роки?
— Чи буде айті соціальним ліфтом в світі через 3 роки?
— В яку країну треба тікати?

Тепер увімкніть уяву та недосконалу пам’ять і напишіть як би Ви відповіли на ці питання:
Січень 2022
Літом 2022
Зараз — листопад 2023
Січень 2025

Дякую».

Надіслав Анонімус