ebanoe.dev
0
legacy_Втомлений_сеньйор··3 перегляди

АЙТІ та військова служба

Вітаю! Не є секретом, що чимало айтішників наразі перебувають у лавах ЗСУ і, до речі, чимало добровільно. Це, в свою чергу, породжує нові технічні напрямки розвитку армії, а інколи навіть нові військово-технічні спеціальності з обов’язками притаманними айтішникам.

Все це можна розглядати, як своєрідну еволюцію, яка допоможе оптимізувати певні процеси, інтегрувати нові технології і головне — значно зменшити втрати у людському ресурсі. Щоб отримати цікаву та відносно безпечну роботу в лавах ЗСУ, потрібно, по-перше, бути добровольцем і мати відповідні технічні навички, а по-друге мати зв’язки чи інколи гроші. І навіть якщо чогось зі списку не вистачає, то завжди є варіанти допомоги у вигляді волонтерської діяльності чи іншої діяльності на цивільній основі. Найгіршим варіантом допомоги буде потрапляння до армії не добровільно на випадкову позицію. Адже військова служба – це не стільки про патріотизм чи героїзм, скільки про роботу, яка інколи виснажлива, небезпечна, та відповідальна. Тому є сенс поглибитись в міркуваннях щодо певних моментів працевлаштування.

ТЦК і рулетка долі
Не секрет, що майже все працевлаштування на цьому ринку йде через ТЦК. Проте, дуже важко потрапити на потрібну позицію через ейчарів з ТЦК. В решті решт вам можуть відмовити у позиції і сказати що вам передзвонять. Так само важко відмовитись від небажаної пропозиції при настанні випадкових чи примусових співбесід. І нажаль так само важко звільнитись з займаної посади, якщо вона раптом виявиться не за фахом чи мало оплачувана, чи просто небажана. Тому варто ставитись дуже обережно до цього процесу і не сподіватись, що цей ринок працює правильно та ефективно. Потрібно розуміти причини та наслідки і як воно працює!

Портрет еліти
А чому власне все так важко і погано? Насправді причина криється в розумових здібностях і мотивації типового співробітника ТЦК. По-перше, для такого менеджера ви перш за все – гарматне м’ясо, яке необхідне, щоб закривати власну статистику (саме кількісну, а не по якості). Це перший важливий пункт мотивації, бо якщо її не закрити, то є ймовірність самому влаштуватись у якості м’яса. По-друге, якщо раптом ваші розумові здібності вище за здібності менеджера, то це буде додатковим стимулом для демонстрації оголеного феодалізму. На додачу, такому менеджеру байдуже ваша спеціалізація та ваші права, як і інші соціальні фактори, на кшталт: діти, хронічні хвороби, навчання чи бізнес, будь-що. Тобто підсумовуючи, головні характеристики типового менеджера такі: байдужість, цинічність та режим бога, і інколи садизм. Тобто шанси на нормальне працевлаштування або залишитись на цивільній основі вкрай малі!

Звісно, випадково можна потрапити і на порядну людину, наприклад патріота з бойовим досвідом та жагою до перемоги. Але і в цьому випадку людина буде керуватись відновленням справедливості відносно себе, можливо помстою і теж в режимі бога. В цьому випадку шанси будуть ще нижчі.

Ноїв ковчег та як туди потрапити
А чи є інші варіанти? Так, є і декілька. Врешті решт альтернативою також можуть бути менеджери-капіталісти. На відміну від інших, вони інколи бачать не тільки гарматне м’ясо, але і мішок з грошима. Звісно це суттєво збільшує шанси, але таке працевлаштування може виявитись надто коштовним і взагалі не рентабельним!

Найкращою альтернативою буде діяти самому на упередження.

Звісно вчіть свої права, як їх захищати і куди скаржитись, але це не головні поради. Почніть зі свого оточення: родичів, друзів, знайомих та колег. Дізнайтесь хто де служить, на якій посаді і що робить. Оберіть бажану позицію і почніть налагоджувати зв’язок (дехто з них вже може мати непогані зв’язки з керівництвом і може подавати клопотання щодо вас і щодо працевлаштування в окремий відділ). Зі свого боку не марнуйте час і почніть вдосконалювати відповідні навички, що вам знадобляться. Ваша мотивація, впевненість і можливості будуть зростати! Головне пам’ятайте, що перелякані та недосвідчені люди – це як червона ганчірка для ТЦК. Натомість вмотивовані та досвідчені – це наче матадор, що сам робить свою долю.

Дякую за увагу, писав Втомлений сеньйор.

З архіву ebanoe · Опубліковано 20 вересня 2023 р.

Коментарі (177)

Сортування:ТопНовіСтарі
  • legacy_Угол

    А зачем? Я ж из быдла, у меня предки кормили государству всегда, а не сами с него кормились. Что мне эта украина? Я там могу тем же заниматься, чем и в Калифорнии. Хотя нет, не могу. Установка бассейнов на Украине не прижилась. Такой полуфизический потому что в основном за рулем или рычагами техники, организационный иногда труд. Зачем вообще вся эта Украина нужна с ее православием, героями, Крымом и Донецком, если есть США? Главный вопрос нахуя нужна Украина? Я не депутат, я не президент, я не генерал даже. Что мне с её существования? Это если реально вопрос поставить. И ведь сейчас там даже правило если не нравится можешь свалить не работает

    • legacy_Угол

      Я этому вопросу «а нахуя то нужно, а нахуя это» научился в США. Тут прагматизм и на мою шутку кто-то из старожилов ответил вопросом а нахуя нужен бог? А вот действительно нахуя? Для спасения твоей бессмертной души он нужен ответили мне. Американский прагматизм в ответе на этот вопрос, если вы не можете ответить а нахуя вам это надо (вам лично) то значит вам это не надо. Кстати, после этого ответа на вопрос о боге я для себя полностью тему религии закрыл, я в душу не верю значит и бог мне не нужен, а до этого тратил свое время, хотел причислить себя к какой-нибудь церкви

      • legacy_оченьвкусноегавно

        наша страна нужна кому угодно но не нам
        мы страна нищих слабых цыган и не имеем права на свою землю
        все проебано и в следующем году достанется русне и мы либо примем их правила либо все сдохнем

    • legacy_Фулстек_Огурцов

      Я же говорю, можно вывезти пролетария в Калифорнию, но он все равно будет верить, что голова нужна для того, чтобы в нее есть. Рассуждения примата, сидящего на дереве из книжки Дарвина. Что еще раз подтверждает, что деньги, красивая картинка в Инсте, и жизнь, о которой все мечтают, никак не связаны с культурой, уровнем интеллекта, воспитания и общего идиотизма автора красивых картинок, с которым в поле даже посрать не присядешь, потому что этот повелитель вселенной может ебнуть тебя из ружья за то, что ты его диточку долбоебом или жену шлюхой по делу назовешь. Души же нет, гуляй рванина пролетарская.

      • legacy_Угол

        Калифорния для меня это освобождение от культуры. Я тоже раньше думал, что я джентельмен потому что был воспитан в европейском стиле, учился в хорошей гимназии, потом учился в посредственном ВУЗе. Посредственном потому что это был технический ВУЗ, хотя и столичный, но после провинциальной гимназии этот ВУЗ выглядел слишком колхозно. Но в Европе мое джентельменство особо не нужно, английские аристократы со мной в одном поле срать не сядут, это точно. А рабочий класс не интересен мне. Поэтому США для меня это намеренный отказ от европейской культуры. У меня достаточно высокий культурный уровень всегда был, а материальный уровень низкий. И эта дельта мешала, а не помогала жить. С другой стороны будь я менее культурный, у меня не было языков и бухгалтерский и управленческий учет в новой стране я бы никогда не освоил. Ну а говоря о культуре я по прежнему не допущен в те круги, где обед подают на фарфоровых тарелках и едят его серебряными приборами. Я могу, конечно, косплеить аристократию, но это будет не по настоящему

        • legacy_Фулстек_Огурцов

          Я тебе писал про душу, атеизм и слепую веру в собственное всемогущество, а не про фарфоровые тарелки. Из фарфоровых тарелок можно и дома есть. Там это прежде всего и нужно делать, а не в растянутых трениках жопу почесывать. Пролетариат и бескультурье начинаются с дома, а не на заводе. Лорды тоже могут на тележке по локоть в масле под Ролс-Ройсом валяться для удовольствия. Твоя вселенная заканчивается поездкой на жипе в обдрыстанный туристами Йосимити или Малибу и барбекю по пятницам. С таким додиком дейтсвительно не о чем говорить, не то что графу, а и обычной официантке с придорожном ночном кафе. А они бывают ой какие клевые, как в «Страх и ненависть в Лас Вегасе».

  • legacy_Andrii

    40000$ коштує авіабомба КАБ 500 (вага 500 кг металу) з радіусом враження піхоти і техніки 18 метрів з точністю +- 10 метрів. Треба розбивати окопи і мінні поля росіян на Півдні України саме авіабомбами, а потім вже йти піхотою і танками.