Як Devart запускав у Львові OnTaxi

Пишет Анонимус: «Добрий ранок, ми з України. Наразі «ми» – це всеукраїнський сервіс замовлення таксі ОнТаксі, продукт української ІТ-компанії» — саме так починається у ФБ ну дуже занятниий пост Марічки щодо спроби запхати сервіс OnTaxi до міста Лева. Отже, історія про той сервіс та компанію, яка його просуває.

OnTaxi пилять веслувальники із деварт. Про нутро деварту вже було написано не один пост на улюбленному: Devart — погляд із середини та про умови праці під наглядом тайм трекеру.

До Деварту ми ще будемо повертатись не одноразово, а поки глянемо що там накатала та краля.

На початку березня офіс та більшість співробітників були евакуйовані – в західні регіони й Словатчину/Польщу.

Ось тут, було би дописати пояснення про те, що співробітники евакуювасись до західної України виключно своїми силами, бо Деварт ніяким чином не готувався до війни. Більш того, керівництво сприймало це як лячки та іронізувало з таких питань. А рекомендації були такими — якщо що то потурбуйтеся про себе самі. І коли сталося лихо — імпотенція прикрого деварту проявилася у всій красі. Тому за будьяку допомогу по евакуації у перший тиждень ставимо нуль балів.

Але буде доречно підмітити великодушність контори, яка дозволила усім веслувальникам робити виключно у березні хто скільки зможе. За таку щедрість можемо нарахувати один бал. Але це і вся прикра фінансова допомога з боку контори.

Ті, хто мали бойовий досвід – пішли до лав ЗСУ та ТРО.

Дійсно знайшлося декілька добровольців, яким Деварт побажав успіхів, та пообіцяв по 500$ та збереження місця. За таку щирість ставимо ще один бал.

Інші почали активно виконувати наказ президента по відновленню економіки. Ну звісно, головним був не наказ президента 🙂 Головною метою було у важкий час збереження робочих місць та можливості заробляти для усіх співробітників, як офісу, так й драйверів (а це 100 тис.+ осіб).

Звісно ж головною метою було і є заробляння грошенят — це стовідсоткова правда. Але слова про “всіх співробітників” тут зайві, адже кожен девартовський веслувальник усвідомлює задля кого він заробляє гроші. Відповідно ставлення погоничей до веслувальників що пилять «онку» як до гімна. Погонича не колишить живий ти чи ніт, чи є в тебе інет чи ніт, чи у підвалі ти чи на Мальдивах? Маєш крутити мишу та давити кпопки так квапливо, щоб активність тайм трекеру була на висоті. А інашке буде бо бо! Немає активності у таймтрекері — немає зарплатні.

Вишенка на тортику виглядає так, що кваліфікація більшості погоничей ледве дозволяє їм випасати гусей десь за селом, а не продукти робити. У команді суцільна срака (Ako sa máš? Como está?), зато у спритних онтаксі-бізнесменів усе (було) в шоколаді, адже можна було мутити бабло наліво та направо, поки патрон зазіхае. Та й взагалому, таймтрекер крутиться, лавеха мутиться! Взагалі то тут по нулях.

Просто хотіла показати вам реакцію львів’ян на переміщення громадян України та роботи української компанії до «їх міста». Та запитати: чи це нормальна позиція українців під час війни?…

Нормальна реакція. Лайтовіша за ту на яку онка нарвалася у ріднесеньких Черкасах. Тоді врятував ТСН, але є думка, що наразі їм не до онки і той номер вже не прокатить. Нуль.

Чи може звернутись до когось із посадовців міста? Або лідерів думок…

А оце бляха вже серйозно! Так! Гарна думка. Давай одразу до Садового!

— Андрію Івановичу, це вас Марічка турбує!

— Як яка? Та я ж піарка «онки» із Чорногорії. Я звалила вже давно. Наразі люблю Україну з далека.

— Андрію Івановичу, тут треба миттево зарішати. Закриваємо у Львові убера та болта, а онтаксі залишаємо. Водителі всі кльові, але їздять трошки на Харківський манер, трошки хамлять кліентам у відгуках, а буває і зовсім не пиїздять на замовлення.

— Ми питались звертатись до лідерів думок, дзвонили Мочанову, але він більше не бере трубку. Мабуть йому несподобався вихлоп із останніх колаборацій.

— Ну і ще момент — податки ми платити у Львові не будемо (ми це ніде не робимо) бо ми ж взагалі не служба таксі а інформаційне агенство.

До речі, коли я зараз пишу «української»

І от за Українську можна булоб додати ще бал — такий собі плюсик до карми, алє ніт. Справа в тому, що всі веслувальники із руськомовного Харкова, який насправді є одним із найкрутіших міст нашої нєньки. До війни всі веслувальники розмовляли виключно російською мовою (і це ОК). А любов до рідної мови раптово прокинулася у деякох тільки на початку березня. То більше схоже на лицемірство — а чому ніхто не пригадував українську раніше? Чому листування російською, чому дейліки не на державній?. Так от і Марічка завжди балакала нині немодною російською мовою, аж як раптово відбулося перевзуття. Тренд добрий — підтримую, але плюсик до карми додасться автоматично якщо при поверненні у рідне місто не трапиться зворотнє перевзуття!

P.S. Тож підсумок такий, що спроба щодо запхання нового сервісу до Лева очевидно буде увінчана успіхом, алє люди повинні знати, що якість того сервісу не достає навіть і двох зірок а оцінка самої контори деварт недосягає і трьох.

Чи багато є реально водіїв, яких би не воротило від умов співпраці з «онкою»? Але продовжують їздити бо вибір не багатий. І навїть у брендових авто у водіїв по декілька додатків інших служб, бо одним онтаксі ситий не будеш. Та й взагалі у Харковi сервіс подох через війну. У інших областях він був лише номинально — тому взвгалі справи кепські. Чи відродиться у Харкові? Скоріше, що так. Буде кращім — скоріше що ні. А ще інвесторам щось треба розповідати.

І от тільки не трєба роздувати по внутрішніх чатах, що статтю накрапала ображена життям людина. Повірте — у моєму житті все набагато краще, ніж у багатох веслувальників з Деварту. Знаю, що багато з них вже вирвалися із тих паршивих умов та ще багато мріє знайти собі гідну роботу вже зараз.

Успіхів, та навседобре!»

Прислал Анонимус