Скільки потрібно рекрутерів, щоб узяти одне посилання?​

​Пишет Анонимус: «Вітаннячко, шановні читачі. Сьогодні розповім про компанію Lanars. Можливо, в ній працюють досвідчені фахівці і просто гарні люди, яких було б чудово мати за співробітників, і взагалі цій фірмі тут не місце. Можливо, тому що далі нижніх палуб познайомитися з компанією не вийшло, попри всю мою стриманість та наполегливість.

Почалося з повідомлення від рекрутера на Djinni. Відкрив контакти. Оскільки посилання на
вакансію не відкривалося, перейшли у LinkedIn. Я повідомив, що тестові завдання не виконую і натомість запропонував подивитися проект за посиланням, вказаним у резюме.

Також попросив про всяк випадок завантажити його з профілю ще раз, бо саме нещодавно
його оновлював.

​
Отримав відмову з порадою стосовно коду, яку, власне, я втілив ще раніше. Вирішив
переписати і спробувати ще раз, бо чому б і ні. Знову отримав несподівану відповідь.​

​
А несподівана вона тому, що проект я писав і виштовхував на GitLab у кінці січня 2021, тож
звідки там червень 20 – для мене було загадкою. Вище я згадав, що нещодавно оновлював резюме. Вирішив перевірити – там усе гаразд, посилання вірне, про що я повідомив рекрутера. Втім, це лишилося без відповіді.​

​
Подумавши, що Ольга, бідолашна, не звикла до таких залізних аргументів, бо вона нічого не
відповіла, звернувся до її колеги Аліни, повідомивши її про вище описане непорозуміння.
Уже прямо надіслав і резюме, і окремо посилання.

Нарешті з’ясовується походження червня 2020 – заповнений ще 2 чи більше років тому рядок
у профілі на Djinni із посиланням на GitHub, і це попри прохання взяти посилання з РЕЗЮМЕ.
​

Замість перепросити і написати, що актуальне посилання щойно переслали, я отримую
по-справжньому чудернацьке запитання – пропоную в коментарях влаштувати змагання на
найдотепнішу відповідь.​
​

​

Написали мені майже через 3 робочих дні, що вже мають 2 людей на фінальному етапі, тож
мою кандидатуру не розглядатимуть. Тобто через недбалість обох рекрутерів компанія
отримала меншу вибірку, розмова розтягнулася на 10 днів, і я марно витратив свій час на
їхню ж пропозицію. Сам я і так маю роботу, як і попит на свої послуги взагалі, тож втрата одного можливого роботодавця не так сильно засмутила, як сам підхід до спілкування, з яким довелося зіштовхнутися вперше.

P.S.
Переказую вітання расово неповноцінним, які у статті про миску супу писали коментарі про
ціну джуна $200 та висловлювали неймовірні припущення про досвід її автора. Так от:
чортили, якщо ви пишаєтеся тим, що працювали за 3 копійки на морозі і сидячі на пляшці
замість крісла і щиро переконані, що всі мають вас у цьому наслідувати, то ви нічим не ліпші
від совкових бабок-короїдок з установкою «самі не жили, й іншим не дамо». В рота сцяв
усім, хто не цінує власну працю і тим самим знецінює працю інших людей».

Прислал Анонимус